Історія відкриття рентгенівського випромінювання

Наука рентгенологія отримала свою назву на честь професора Вюрцбурзького університету Вільгельма Конрада Рентгена, який відкрив рентгенівське випромінювання 8 листопада 1895 року. Саме відкриття Рентген зробив несподівано для себе: пізно ввечері, йдучи з лабораторії, вчений погасив світло в кімнаті й помітив у темряві зеленувате світіння, флюоресценцію, що виходила від екрану, покритого кристалами платино-синеродистого барію. Як виявилося, кристали відреагували на вплив на них розташованої неподалік електровакуумної (круксової) трубки, яка в той момент перебувала під високою напругою. При відключенні струму світіння екрану припинялося, а при повторному включенні знову відновлювалося. Трубка була обгорнута в чорний світлонепроникний папір, тому Рентген припустив, що при проходженні через неї електричного струму вона випускає якісь невидимі промені, здатні проникати через непрозорі середовища й порушувати кристали барію. Ці невідомі промені Рентген назвав X-променями.

rntgen1

Через 50 днів вчений представив голові Вюрцбурзького фізико-медичного товариства рукопис із 17 сторінок, що містить опис відкритих ним променів. Цей день, 28 грудня 1895 року, увійшов в історію як офіційна дата відкриття рентгенівських променів. Разом із рукописом вчений представив також першу рентгенограму, зроблену раніше, 22 грудня, на якій була відображена рука його дружини Берти Рентген. Після того як жінка побачила рентгенівський знімок своєї руки, вона, не розбираючись у тонкощах фізики, була настільки вражена, що вигукнула: «Я бачила свою смерть».

Увечері, 23 січня доктор Рентген прочитав лекцію в наповненій аудиторії Вюрцбурзького фізико-медичного товариства. Після дискусії про проведені експерименти Рентген запросив голову товариства Альберта фон Келлікера, відомого анатома, зробити знімок його руки за допомогою нових X-променів. Коли готове зображення було продемонстровано аудиторії, вона вибухнула бурхливими оваціями. Доктор фон Келлікер, вражений відкриттям, запропонував назвати нові промені рентгенівськими – його пропозицію аудиторія зустріла оплесками.

Але ще в 1881 році український фізик, винахідник, професор Іван Павлович Пулюй, виготовив лампу з так званими Х-променями власної конструкції і приступив до її серійного виробництва, опублікував теоретичну роботу «Проникнення швидких променів «Х» з трубок назовні».

1883 р. – у Відні була опублікована його брошура (86 стор.) «Промениста електродна матерія і четвертий стан матерії».

1896 р. – доповідь в Празькому політехнічному інституті, де І. П. Пулюй продемонстрував знімки, вироблені за допомогою трубки власної конструкції.

Але Х-промені назвали ім’ям Рентгена, хоча вчений був категорично проти цього.

Відкриття рентгенівських променів викликало широкий резонанс серед вчених усього світу. На початку січня 1896 року брошура Рентгена була опублікована. Протягом декількох тижнів вона була перекладена на російську, англійську, французьку та італійську мови, і вже в кінці січня А. С. Попов виготовив перший рентгенівський апарат, за допомогою якого вчені повторили експеримент Рентгена. Вільгельм Рентген продовжував вивчати своє відкриття, і до травня 1897 року він остаточно сформулював всі основні властивості X-променів, опублікувавши ще дві наукові статті. Найбільш цінною практичною властивістю рентгенівського випромінювання, яке знайшло широке застосування в науці й медицині, виявилася його здатність проникати через непрозорі тіла. У 1901 році Вільгельм Рентген був удостоєний за своє відкриття першої Нобелівської премії у галузі фізики. Згодом науку, що вивчає вплив рентгенівських променів на організм, назвали рентгенологією.

У 1912 році в лабораторії Харківського ветеринарного інституту була зібрана перша рентгенівська установка, за допомогою якої діагностували переломи кісток і вивихи, визначали чужорідні тіла, а також проводили дослідження плодів у дрібних домашніх тварин.

oxsbdwdpmqgjsqsvvc2t

Перший рентгенівський знімок, на якому відображена рука дружини вченого, Берти Рентген, та її обручка (зберігається в архівах Насса)

rentgen_08

Рентгенограма руки анатоміста Альберта фон Келлікера, зроблена 23 січня 1896 року Вільгельмом Конрадом Рентгеном під час його публічної лекції на засіданні фізико-медичного товариства. 

Однак ці дослідження були одиничними, вони проводилися на примітивних апаратах, зібраних своїми силами. Лише у 1924 році було розпочато виробництво рентгенівських апаратів, і завдяки Г. В. Домрачьову і А. І. Вишнякову з Казанського і Ленінградського ветеринарних інститутів даний вид дослідження отримав широке застосування у ветеринарії.

Згодом майстерні з виробництва рентгенівських апаратів перетворилися на рентгенівські заводи, які до 1931 року стали випускати апарати, придатні для дослідження не тільки дрібних тварин, а й великих, завдяки чому в 1932 році в Ленінградському, Харківському та Казанському ветеринарних інститутах були обладнані перші рентгенівські кабінети.

З цього моменту розпочинається інтенсивний розвиток ветеринарної рентгенології.

У зв’язку з появою в даний час ще більш досконалих рентгенівських апаратів можливості дослідження тварин значно збільшилися. Активно розвивається цифрова рентгенографія, яка завдяки багаторазовому поліпшенню якості зображення поступово витісняє класичну, аналогову рентгенографію. Розвиток цифрової рентгенографії зробив дослідження, діагностику та лікування більш безпечними і інформативними. Слід зауважити, що цифрова рентгенографія знайшла широке застосування не тільки в медицині, але й в інших областях.

При цифровій рентгенографії знімок зберігається не на плівці, а в цифровому вигляді, наприклад, в комп’ютері, може бути перенесений і на змінний носій (диск, флеш-накопичувач). Це набагато зручніше, ніж плівка. Більше того, плівка з часом змінюється, зображення на ній стає розмитим, з’являються подряпини. Усього цього позбавлена ​​цифрова рентгенографія. Ще один плюс – звичайна рентгенографія дає вам лише один знімок, а цифрова дозволяє розмножити електронне зображення стільки разів, скільки потрібно, і за  мить відправити по інтернету хоч на інший кінець світу.

І напевно, одна з найважливіших переваг цифрових рентгенологічних досліджень – це мінімізація променевого навантаження на пацієнта і персонал, що дозволяє робити велику кількість знімків без шкоди здоров’ю.

Мережа клінік «Алден-Вет» має в арсеналі сучасні цифрові рентгенологічні апарати з новітнім програмним забезпеченням, що відкриває широкі можливості в цьому методі дослідження пацієнтів.

СЕМЕНЕЦЬ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

ЛІКАР ВІЗУАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ

ВЦ АЛДЕН-ВЕТ

ВУЛ. ГЕРОЇВ ДНІПРА, 18

ТЕЛ.: (044) 489-94-01