Кошеня з вулиці. Перші кроки та перші дії

Багатьом людям подобаються тварини, і дехто не може пройти на вулиці повз маленьке кошеня, яке дивиться на світ своїми жалісливими оченятами. І ось ми вже тішимося тим, що завдяки нам у малечі з’явився шанс вижити в цьому непростому світі.

Але що тепер з ним робити, чим годувати, як доглядати? Тож поговоримо про те, яких заходів ми маємо вжити в першу чергу і як доглядати кошеня.

У першу чергу

Насамперед, ми розглянемо питання про те, що слід вважати нормою і які відхилення можуть спостерігатися. Особливо важливо це в тому випадку, коли ми не маємо можливості звернутися до лікаря для оцінювання стану тварини, постановки діагнозу і призначення лікування:

  • Загальний вигляд кошеняти. Зверніть увагу на те, чи помітні будь-які вади в рості та розвитку (наприклад, неправильна постанова кінцівок, непропорційна голова що до тіла тощо).
  • Носові отвори. В нормі ніс вологий (але не завжди, це залежить від багатьох факторів, навіть від вологості повітря в приміщенні), не повинно бути будь-яких виділень з носових отворів, особливо гнійних, дихання не має бути ускладненим (сопіння), поверхня носових отворів повинна бути гладкою, без пошкоджень (ран).
  • Очі. Зверніть увагу на наявність гнійних виділень, сльозотечу, почервоніння. Рогівка очей має бути прозорою, зіниці повинні реагувати на світло. Якщо ви помітили мимовільні рухи очних яблук в ту чи іншу сторону (ністагм), це свідчить про патологію. Причиною можуть бути вірусні інфекції, респіраторні захворювання, травми.
  • Ротова порожнина. В ній не повинно бути уражень: виразок на язиці, механічних пошкоджень, білого нальоту.
  • Вуха. В нормі допускається незначне виділення сірки. Відхиленням від норми вважається почервоніння, гнійні виділення, темні сухі кірки, які часто є проявом  отодектозу (вушний кліщ). Про наявність патології також свідчать отогематоми на вухах тварини (це накопичення  крові або лімфоекстровазату між хрящем і шкірою). Рани навколо вух можуть свідчити про свербіж.
  • Шерсть і шкіра. В нормі шерсть блискуча, міцно тримається на шкірі. На тілі тварини не повинно бути ран, залисин (часткова відсутність шерсті). Крім того, особливу увагу слід звернути на наявність паразитів (бліх, кліщів, личинок мух тощо).
  • Черевна порожнина (живіт). Зверніть увагу на розмір: збільшення спостерігається при переїданні, надмірному газоутворенні (метеоризмі) або при наявності вільної рідини (асциті). Також потрібно оглянути пуповину і пахову зону, щоб виключити грижі (порушення цілісності м’язів і випинання органів (кишківника, шлунка, сальника) під шкіру).

При загальному огляді визначається стать кошеняти.

Якщо під час огляду ви дійшли висновку про наявність у вашого кошеняти будь-яких порушень чи патологій, не варто розпочинати лікування, не порадившись з лікарем, особливо, якщо Ви не знаєте їх причини.

Якщо ж ви не виявили ніяких відхилень, окрім, наприклад, наявності бліх, то в такому випадку ви можете обробити кошеня інсектоакарицидними препаратами. Обов’язково при цьому враховувати вік і вагу тварини.

Обробку проводять згідно з інструкцією: препарат слід наносити на шкіру від середини голови (між вухами) і до шиї. Після обробки деякий час тварини бажано не торкатися в тому місці, щоб препарат розпочав свою дію. Купати кошеня можна не раніше, ніж через 3-4 дні. Для купання бажано обрати спеціальний шампунь для кошенят – часто ті засоби, які використовуємо ми, викликають у тварин алергію і подразнення, пересушують шкіру, порушуючи її захисний бар’єр.

Головне – не поспішати

Наступним етапом багато хто назвав би дегельмінтизацію (комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на боротьбу з гельмінтами). Однак я, як лікар, не раджу з цим поспішати.

За кошеням  потрібно  спостерігати  близько 2 тижнів. Тварини з вулиці зазвичай вкрай вразливі до вірусних інфекцій і можуть бути їх носіями,  проте  симптоми  захворювання  не завжди проявляються відразу. Таких кошенят бажано на деякий час ізолювати, особливо якщо у вас вдома вже є кіт чи кішка, і  вони не  вакциновані.

Тож наступним етапом буде спостерігання за поведінкою кошеняти, його апетитом, об’ємом сечі, що виділяється протягом 24 годин, випорожненнями тощо. Кошенята, як правило, дуже активні, грайливі, цікавляться всім навкруги. Тому, якщо тваринка млява, їсть неохоче або взагалі відмовляється від їжі, це повинно вас насторожити. Однак необхідно враховувати також і те, що кошеня,  яке ви щойно принесли додому, дуже лякливе, і йому потрібен час для адаптації.

Протягом періоду карантину проводять також перевірку на наявність паразитів в шлунково-кишковому тракті –  аналіз калу (копрологічне дослідження). Здебільшого у таких тварин спостерігаються змішані інвазії. Це означає, що  в організмі одночасно присутні відразу кілька паразитів: глисти (можливо, навіть декількох видів) і найпростіші (лямбліози і кокцидіоз (цистоізоспороз)). Цей перелік є далеко не повним  – ми згадали лише тих паразитів, що найчастіше зустрічаються в кошенят.

Серед основних симптомів, які вказують на наявність паразитів, можна назвати наступні: блідість слизових оболонок, зниження апетиту й активності, періодичні або систематичні проноси, іноді з домішками крові, нерідко може спостерігатися блювота (їжею, слизом), метеоризм, живіт дещо  збільшеній.

Помітивши будь-які з цих симптомів у вашого кошеняти, не займайтеся самолікуванням і якомога швидше зверніться по допомогу лікаря, тому що всі патологічні процеси (інтоксикації) протікають дуже швидко, і декілька годин можуть стати вирішальними.

Після карантину і проведення діагностики лікар складає відповідну схему дегельмінтизації та призначає курс лікування з урахуванням фізичного стану тварини і наявності паразитів. Тільки після цього, якщо стан кошеняти стабільний і воно почуває себе добре, можна перейти до наступного етапу –  вакцинацій.

Поговоримо про годування

Багато хто з власників тварин ставить собі запитання, чим же краще годувати свого улюбленця. Варто зауважити, що харчування повинно буди насамперед збалансованим, тобто забезпечувати кошеня всім комплексом необхідних мікро- і макроелементів, вітамінів, містити потрібну кількість білків, вуглеводів, жирів, клітковини тощо. Оскільки молодий організм інтенсивно росте і розвивається, дуже важливо, щоб з їжею кошеня отримувало всі необхідні поживні речовини.

Раціон молодих тварин не повинен складатися майже з одного м’яса.  В цьому випадку ми щонайменше матимемо проблеми з підшлунковою залозою, а також можемо спровокувати у кошеняти таке захворювання, як вторинний аліментарний гіперпаратеріоз – порушення кальцієво-фосфорного обміну, при якому кістки стають крихкими і можуть ламатися навіть при незначному навантажені (наприклад, стрибках з невеликої висоти). Крім цього, це захворювання може спровокувати й інші порушення.

Молочні продукти – також не найкращий вибір: для розщеплення та засвоєння молока необхідний фермент лактози, який в організми кошеняти є в обмеженій кількості.

Як висновок з усього вищесказаного, протягом певного періоду – приблизно 8-10  місяців – я рекомендую годувати кошенят промисловими кормами (як вологими, так і сухими, бажано преміум-класу) з дотриманням рекомендованої добової кількості з урахуванням  віку і ваги тварини.

Тож підіб’ємо підсумок: дана категорія кошенят є дуже вразливою, і якщо ви вирішили врятувати життя малечі, вам необхідно бути особливо уважними до стану тварини та не ігнорувати звернення до ветеринарного лікаря за консультацією.

ХУРДЕПА Ірина Леонідівна

головний лікар мережі ВЦ «Алден-Вет»

Стаття з журналу «Алден-Вет Ревю» №4(21) зима 2018