Найпоширеніші помилки власників домашніх тварин

Багато хто з нас приймає рішення завести чотирилапого друга. Але через незнання або через упередження, певні стереотипи та навіювання багато людей часто не зовсім правильно утримують тварин. Деякі з нижченаведених помилок, можуть бути досить небезпечними. 

Отже, чого не варто робити зі своїми улюбленцями:

1. Олюднювати тварину. Ви спитаєте, що тут поганого? Адже у коханого Рижика професорські очі, висловлюється без слів і взагалі скоро почне ходити на задніх лапах і в пенсне! Але так історично склалося, що людина (homosapiens) – це один вид живих істот. Собака (canislupus) – абсолютно інший. А кішки взагалі третій (Felissilvestruscatus). І те, що добре одному, іншому – іноді смерть. Собаки – це не маленькі люди, а кішки – не маленькі собаки. У них свої особливості фізіології, травлення, фармакокінетики. Тобто, їм потрібно окремо готувати корм, враховуючи всі потреби, або використовувати спеціальний. Те ж саме з лікуванням. Давши кішці дитячий панадол від температури, можна викликати смертельне отруєння. Колоти кульгавій собаці бабусин диклофенак – на 90 % отримати стійку криваву діарею з блювотою та необхідність інтенсивної терапії.

2. Підібрати тварину на вулиці і, обійнявши, нести додому. Йдеться не про те, що треба кинути чи пройти повз бідолаги. Маленькі волохаті безпритульники дуже часто або вже не здорові, або здорові, але є джерелами інфекції. А крім небезпеки безпосередньо для них, людям обійми з безпритульними тваринами несуть загрозу зараження: мікроспорією (лишай), паразитами (токсокароз, лямбліоз, цистоізоспороз); інфекціями (токсоплазмоз, лептоспіроз, сказ та ін.). Поєднуйте добрі вчинки з карантинізацією! Особливо треба бути пильними власникам нещеплених домашніх тварин. Існують дієві заходи профілактики основних котячих/собачих вірусів, не піддавайте небезпеці життя улюбленців, принісши додому пухнастий вуличний комочок.

5081410-800-1449746975-6127792948_a06bef1e20_b

3. Нехтування кастрацією/стерилізацією. Дуже часто саме чоловіки-власники котів обурюються: «Як же він без них?». Жінки зазвичай кажуть таке: «Але ж вона отримає травму, не ставши матір’ю!». Тут можна лише повернутися до пункту № Тварини – це не люди. І вони не живуть у природних для себе умовах. Для їх психічного та фізичного здоров’я не потрібно ставати батьками. Рання стерилізація/кастрація собак знижує ризик виникнення раку молочних залоз/сім’яників на 90 %. Тварини не перетворюються на апатичних «пофігістів» та не впадають в депресію. Їх характер може змінятися лише в бік зменшення агресивності, відповідно, менше бійок, менше потраплянь під машини.

4. Йти до ветеринара тільки тоді, коли тварина хворіє. Раніше лікарям гуманної медицини регулярно платили, навіть якщо ніхто в родині не хворіє. І в цьому є частка справедливості. Більше половини всіх хвороб можна уникнути, застосовуючи профілактичні заходи. Або «зловити» на ранніх стадіях і успішно контролювати (наприклад, артрози, хвороби серця, нирок – на пізніх стадіях ці хвороби практично невиліковні). Один раз на рік, показуючи своїх улюбленців фахівцю, можна уникнути багатьох проблем, продовжити вихованцеві життя і навіть заощадити.

5. Зосерджуватися на негативі у вихованні собак. Дуже часто собаки не розуміють, за що на них кричать або за що їх наказують. Чим більше підтримувати і нагороджувати собаку за бажану поведінку, тим частіше вона буде його повторювати. І навпаки.

FnP6kHIxl1I

6. Ігнорувати чистку зубів. Дуже багато людей сміються, коли чують про зубні щітки і пасти для собак. Але, чесно кажучи, єдиний метод боротьби з відкладенням зубного каменю – регулярно (якщо не щодня, то хоча б кілька разів на тиждень) очищати м’який зубний наліт. Тоді нічому буде перетворюватися на камінь. Особливо важливо це зрозуміти власникам мініатюрних порід собак. Що навіть після самої ретельної санації ротової порожнини ультразвуковим скалером, з поліруванням і очищенням ясенних кишень, потрібно стежити за чистотою зубів – інакше через 2-3 місяці камінь відкладеться знову. Найпростіше поступово привчати молодих тварин до цієї нескладної процедури.

7. Вважати, що наркоз протипоказан маленьким породам. Ніхто не знає звідки, але поширилася думка, що той-тер’єрам, йоркширським тер’єрам та іншим декоративним породам «не можна робити наркоз, бо вони помруть». Ну і, відповідно, не можна чистити зуби/видаляти молочні зуби під анестезією (краще нехай собака випробовує півгодинний стрес під час фіксації, а також буде піддана можливому травмуванню); ні в якому разі не можна каструвати/стерилізувати (бо у сусідки померла собака через півроку після стерилізації); і не дай Боже робити наркоз під час проведення рентгенографії (ну це взагалі вже – вони що, не вміють робити рентгени?!). У загальному і цілому цей дивний міф, можливо, і заснований на якихось реальних подіях, але не існує такої хвороби, як «непереносимість наркозу дрібними породами собак». Оцінити анестезіологічний ризик можна і потрібно для кожної тварини індивідуально. І порода тут відіграє роль у плані спадкування генетичних хвороб серца, нирок та ін. А для оцінки анестезіологічного ризику навіть існує спеціальна шкала. Дуже багато ускладнень під час або після проведення анестезії пов’язані з нерозпізнаним хронічним або вродженим захворюванням.

Лазаренко Марія Олександрівна

лікар-терапевт, лікар візуальної діагностики, англомовний спеціаліст

вул. Ісаакяна, 1

ВЦ «Алден-Вет»

тел.: (044) 236-33-22