Серцево-легеневі гельмінтози собак (дирофіляріоз та ангіостронгілоідоз)

Ще якихось 20-25 років тому дирофіляріоз та ангіостронгілоідоз були екзотичними для України хворобами, а у лікарів ветеринарної медицини виникали труднощі з їх діагностуванням та лікуванням. На сьогодні, на жаль, дирофіляріоз став настільки розповсюдженим, що тест на на нього було включено до переліку обов`язкових скринінгових досліджень. Хвороби, які колись були розповсюджені у південних теплих країнах, внаслідок глобального потепління та активної міграції населення  (подорожі з домашніми улюбленцями тощо) поширились далеко на північ.  Поодинокі випадки дирофіляріозу були зафіксовані навіть у Фінляндії.

Збудники захворювань

Збудниками дирофіляріозу та ангіостронгілоідозу є круглі гельмінти (нематоди), дорослі форми яких паразитують у серці та легеневих артеріях. Якщо кількість гельмінтів є значною, або ж у випадку їх масової загибелі захворювання може мати летальні наслідки. Нагадаємо, що звичайні «таблетки від глистів» не діють на цих паразитів, оскільки вони не паразитують у шлунково-кишковому тракті.

Розберемо докладніше симптоми, схему лікування та заходи, спрямовані на профілактику серцево-легеневих гельмінтозів у собак.

Дирофіляріоз собак в Україні викликають два гельмінти: Dirofilaria repens та Dirofilaria immitis. D.repens паразитує в підшкірній клітковині та м`язах собак, захворювання досить часто протікає безсимптомно. Єдиними проявами можуть бути різноманітні ураження шкіри: облисіння, запалення (дерматит), підшкірні утворення.

Розглянемо докладніше другого збудника дирофіляріозу – D.immitis. Доросла особина цього гельмінта може досягати в довжину 40 см та мати діаметр до 1,3 мм.  Статевозріла самиця дирофілярії щоденно виділяє величезну кількість личинок (мікрофілярій), які з кров`ю розносяться по всьому організму собаки. Комар, п’ючи кров, заковтує ці личинки. Далі в організмі комара вони двічі линяють  та стають інвазійними  (цей процес займає близько 2 тижнів). Тобто без комара захворіти на дирофіляріоз неможливо. Під час наступних укусів комарів личинки потрапляють в підшкірну клітковину та м`язи собаки, знов двічі линяють (за 2-3 місяці), мігрують в системний кровотік і заносяться у праві відділи серця та легеневі артерії. Статевозрілими дирофілярії стають через 7-9 місяців після потрапляння в організм собаки та можуть жити там до 7 років.

Лікування дирофіляріозу

Зрозуміло, що клінічні прояви хвороби залежать від кількості дорослих паразитів, тривалості хвороби та взаємодії організмів господаря та паразита. Які ж симптоми серцевого дирофіляріозу? Вони не є специфічними: втомлюваність, втрата ваги, задишка, кашель, асцит, пневмонія, набряки. Для постановки діагнозу ветеринарний лікар спочатку бере кров для виявлення мікрофілярій. За умови якщо тест позитивний, необхідно визначити вид дирофілярій: підшкірна чи серцева (метод ПЛР, тест на антиген), зробити ехокардіографію та рентген грудної клітини. Лікування підбирається залежно від ступеня та важкості перебігу захворювання. У будь якому разі необхідно обмежити активність собаки і надати їй симптоматичне лікування. Крім того, призначають 2 обробки з інтервалом в місяць макроциклічними лактонами (краплі «Адвокат», «Стронг-холд», «Мілбеміцин» або «Івермектин» орально). Ці обробки знищують циркулюючі в крові мікрофілярії.  Обов`язково на 30 днів призначається антибіотик доксициклін. Річ у тім, що на всіх дирофіляріях живуть бактерії-сімбіонти та вольбахії. Без них дирофілярії не можуть розмножуватись. При знищенні дирофілярій ці бактерії можуть викликати пневмонію (запалення легень) та гломерулонефрити (запалення нирок).

Наступний крок – знищення дорослих дирофілярій. Тут існує кілька шляхів. Яким саме йти, обирає лікар з огляду на  стан пацієнта та можливості господаря. Це можуть бути ін’єкції «Меларсоміну», хірургічне видалення серцевих дирофілярій або щомісячні (протягом 10 місяців) обробки макроциклічними лактонами (наприклад, краплями «Адвокат»). Нагадаємо, що це – паразитарна хвороба, імунітет до неї не виробляється й нове зараження цілком можливе (в умовах міста з теплими вологими підвалами, де мешкають комарі – протягом всього року). Тому важливо використовувати препарати для профілактики дирофіляріозу та репеленти щомісяця (краплі «Адвокат», «Стронг-холд», таблетки «Мільбемакс» тощо).

Ще зазначимо, що кількість людей, які захворіли на дирофіляріоз в Україні, зростає з кожним роком. Дорослі форми гельмінтів найчастіше виявляють під шкірою в ділянці голови та шиї, в очах. Тому, лікуючи дирофіляріоз у наших домашніх улюбленців та вживаючи заходів для його профілактики, ми зменшуємо ризики зараження цими паразитами людей.

Великий імітатор

Ще одна важка паразитарна хвороба, яку непросто діагностувати, – ангіостронгільоз. Її також називають «великий імітатор», оскільки прояви її різноманітні та неспецифічні: схуднення, блювання, діарея, блідий колір слизових оболонок, задишка, кашель, асцит, крововиливи на слизових, червона сеча, висока температура тощо. Дорослі паразити мешкають в легенях та бронхах тварин і там розмножуються. Личинки відкашлюються, заковтуються і виділяються з калом. А заражаються собаки при поїданні слимаків та равликів, тому частіше хворіють молоді тварини, які мешкають в приватному секторі. Для виявлення личинок необхідно досліджувати кал спеціальним методом – за Берманом, іноді серійно, оскільки личинки виділяються періодично. Існують і експрес-тести для виявлення антигену в крові.

Лікування досить тривале: «Мілбеміцин» в таблетках 1 раз на тиждень протягом 4 тижнів, або «Фенбендазол» в таблетках щоденно протягом 3 тижнів, або краплі «Адвокат» двічі з інтервалом 4 тижні. Крім того, необхідним є симптоматичне лікування в залежності від проявів хвороби. Нажаль, смертність при цьому захворюванні досить висока, насамперед, внаслідок порушення згортання крові та важкого ураження легень.

Не забувайте, що легше (і дешевше) робити профілактику захворювань, ніж лікувати їх. Виявлення хвороби на ранній стадії (або безсимптомній) полегшує боротьбу з нею та подовжує життя вашим улюбленцям і, звичайно, зберігає ваші нерви.

 

НАГОРНЯК Наталія Петрівна,

ветеринарний лікар-терапевт, спеціаліст візуальної діагностики

Стаття з журналу «Алден-Вет Ревю» №4(21) зима 2018