Собаче серце. Особливості захворювань серця собак

Організм собаки, як і кожної тварини, має свої фізіологічні особливості. Ба більше, враховуючи  різноманітність порід собак, напрошується висновок про те, що і схильність до певних хвороб, і їх перебіг будуть відрізнятися в залежності від порід. Це стосується і хвороб серця, далі мова піде про них.

Захворювання серця

З початку трохи анатомії та фізіології. Серце у собаки (як і у всіх ссавців та птахів) чотирикамерне, тобто має два передсердя та два шлуночки. В серці  розрізняють три оболонки: внутрішню  (ендокард), середню м’язову (міокард), зовнішню (епікард) та навколосерцеву сумку (перикард). Також у серця є клапанний апарат, представлений передсердно-шлуночковими  (знаходяться між передсердями та шлуночками) і півмісяцевими клапанами (знаходяться в місцях, де зі шлуночків виходять аорта і легеневий стовбур). Клапани серця забезпечують потік крові в серці у правильному напрямку. Утворені клапани серця стулками і сухожилковими струнами. Півмісяцеві клапани мають по три стулки, клапан в лівих відділах – дві стулки, у правих – три стулки.

Форма серця у собак може відрізнятися в залежності від породи: наприклад, у бульдогів вона буде більш кулястою (через бочкоподібну грудну клітку), а у борзих порід – еліпсоподібною (оскільки їх грудна клітка є пласкою). Так само відрізнятимуться і розміри серця по відношенню до розмірів грудної клітки у різних порід собак. Наприклад, у карликових порід серце буде дещо більшим по відношенню до розмірів грудної клітки в порівнянні з великими собаками.

Які ж захворювання серця найчастіше зустрічаються у собак?

Ендокардіоз атріовентрикулярних клапанів. Це дегенеративне захворювання клапанів серця, яке призводить до того, що стулки клапанів не змикаються повністю, внаслідок чого виникає їх недостатність   (тобто частина крові повертається зі шлуночків у передсердя). Це захворювання займає перше місце по розповсюдженості серед серцево-судинних захворювань собак.

Дилатаційна кардіоміопатія. При цьому захворюванні спостерігається розтягнення всіх камер серця, ліва половина серця зазнає уражень частіше. В якості окремих нозологічних одиниць виділяють дилатаційну кардіоміопатію доберманів й аритмогенну дисплазію правого шлуночка боксерів. Дане захворювання є генетично детермінованим.

Вроджена шлуночкова аритмія німецьких вівчарок. При даній патології структури серця незмінені, але наявне порушення ритму (аритмія) може призвести до раптової смерті. Особливість цього захворювання полягає в тому, що в собак, які дожили з цією патологією до 18-місячного віку, аритмія повністю зникає.

Незарощення боталової протоки. Боталова протока – це сполучення між аортою і легеневою артерією, яке існує для того, щоб у плода кров, насичена киснем, могла потрапити в ще не функціонуючі легені; через два дні після народження дана протока закривається. Ця патологія характеризується тим, що кров з аорти під високим тиском потрапляє в легеневу артерію (в якій у нормі тиск є нижчим), що перенавантажує легені, призводить до їх гіперемії і, як наслідок, лівосторонньої серцевої недостатності.

Стеноз (звуження) аорти – вроджена вада серця. Через звужене фіброзне кільце в аорті кров не може вийти в нормальному об’ємі, щоб компенсувати це, серце починає скорочуватись з більшою силою, і внаслідок інтенсивної роботи відбувається гіпертрофія(потовщення) стінок лівого шлуночка.

Міокардит, ендокардит, перикардит – запальні захворювання оболонок серця, серцевої сумки. Їх природа може бути різною: інфекція, імуноопосередковані та ідіопатичні захворювання (невиявленої природи – наприклад, ідіопатичний перикардит). Також такі захворювання можуть бути наслідком первинної хвороби серця. Всі вони потребують окремого розгляду.

Інфаркти досить рідко зустрічаються у собак. Це пов’язане з тим, що у собак дещо інший тип ліпідного обміну і тому у них, на відміну від людей, не утворюються атеросклеротичні бляшки (найрозповсюдженіша причина інфарктів у людей) і добре розвинений колатеральний кровообіг в серці. Частіше зустрічаються інтрамуральні інфаркти (відбуваються закупорки дрібних кровоносних судин ) які не призводять до таких тяжких наслідків як, наприклад, трансмуральні (коли закупорюються крупні кровоносні судини). Тварина з інтрамуральним інфарктом частіше не проявляють особливих симптомів. Причиною цєї патології можуть бути гормональні порушення (наприклад гіпотиреоз), гіперкоагуляція (підвищене згортання крові), ендокардит (частина вегетації на ендокарді може відірватися і закупорити коронарну судину) та інші первинні захворювання.

Захворювання серця і серцева недостатність – різні поняття. Серцева недостатність – це синдром, який виникає тоді, коли серце не здатне забезпечити циркуляцію крові в необхідній для нормального метаболізму кількості. Розрізняють види серцевої недостатності в залежності від того, які відділи серця вона вражає (правостороння або лівостороння).

Основні прояви серцевої недостатності

Непереносимість фізичних навантажень. Якщо ви помітили, що ваш улюбленець не такий активний, як раніше, швидше втомлюється, це може свідчити про патологію роботи серця. Але дані симптоми можуть спостерігатись і при інших захворюваннях, наприклад, при захворюваннях опорно-рухової системи. Часто зниження активності асоціюють зі старістю. Собаки похилого віку дійсно менш витривалі, але вік тварини не повинен слугувати причиною відмови від обстеження. При серцевій недостатності зниження витривалості пов’язане зі зниженою перфузією (кровопостачанням) м’язів.

Кашель. У собак із захворюванням серця виникає з двох причин: значно збільшене серце, що тисне на головний бронх, і застійні явища в легенях. З’являється не раптово, його інтенсивність і частота збільшуються поступово, на відміну від, наприклад, кашлю при інфекційних захворюваннях. За останніми даними у дрібних тварин з серцево-судинними захворюваннями інтенсивність кашлю може не  корелювати з прогресуванням серцевої недостатності, на відміну від великих собак.

Задишка. Задишка у собак не завжди є симптомом захворювання. Наприклад,  нормальною вважається її наявність при стресі, після важких фізичних навантажень, у спекотну погоду. Якщо задишка спостерігається у тварини у спокійному стані чи після незначних навантажень, це вже свідчить про патологію. Задишка може супроводжувати не тільки захворювання серця, але і захворювання дихальної системи, жар, больові відчуття, анемію.

Непритомність (сінкопе). Причиною втрати свідомості при серцево-судинних захворюваннях є зниженням кровопостачання мозку (наприклад, при аритміях) і, як наслідок, недостатнє надходження енергетичних субстратів (кисню і глюкози). Переднепритомний і непритомний стан можуть супроводжуватись розладами координації рухів, нападами – “припадками”. Проявляються такі симптоми під час активних ігор, при стресі, раптовому пробудженні, тоді як напади істинної  епілепсії частіше зустрічаються в період сну, відпочинку.

Гепатомегалія (збільшення печінки), спленомегалія (збільшення селезінки ), асцит (накопичення вільної рідини в черевній порожнині). Відбувається внаслідок того, що через захворювання правих відділів серця ускладнений венозний відтік крові від даних органів. З початку розширюються судини печінки і селезінки, органи перенасичуються кров’ю, потім рідка частина крові просочується через стінки судин в черевну порожнину, і виникає асцит. Гідроторакс (накопичення рідини в грудній порожнині) і гідроперикардит (накопичення рідини в перикарді) рідше спостерігаються у собак і свідчать про значну серцеву недостатність.

Блідість слизових оболонок. Виникає внаслідок звуження периферичних судин через нейрогуморальні впливи як реакція  на певні патології серця, при яких порушується викид крові з серця..

Набряки – майже не зустрічається у собак  . Рідкість серцевих набряків у собак точно не вияснена, але є гіпотези що це зв’язано з  низьким ортостатичним тиском  собаки на відміну від людини та особливістю будови підшкірної клітковини .

Сопіння, чхання, хрюкання не є симптомами захворювань серця.

Наведений вище перелік хвороб і симптомів не повний, про серце можна говорити вічно. Потрібно уважно поставитись до кожного із симптомів серцевої недостатності і правильно інтерпретувати його Тому, якщо лікар загальної практики направляє вашу тварину до кардіолога, цим не варто нехтувати, і якщо кардіологом рекомендовані додаткові обстеження, крім власне кардіологічних, це теж необхідно для виключення інших патологій, які можуть впливати на роботу серця, що допоможе в правильній постановці діагнозу та призначенні потрібної терапії.

БУДЕНКЕВИЧ Катерина Петрівна,

лікар-терапевт мережі ВЦ «Алден-Вет»

Стаття з журналу “Алден-Вет Ревю” №4(21) зима 2018