Травми рогівки у собак

У деяких випадках навіть найуважніші господарі тварин  не в змозі вберегти своїх улюбленців від травм та захворювань, в тому числі очей. Найбільш часто трапляється, що під час прогулянки собаки отримують невелику рану або подряпину, яка може залишатися непоміченою, хоча здатна спричинити серйозні проблеми. Пошкодження очей та їх наслідки бувають різноманітними.

Обережно, гостре

Собака є дуже активною твариною, яка може травмуватися гострими предметами внаслідок випадкового удару  під час прогулянки та бігу, бійки з іншими тваринами або котами, падіння з висоти або аварії.

На прогулянках необхідно уникати занедбаних будівельних майданчиків та захаращених стежок у паркових зонах, а також контактів з незнайомими та безпритульними собаками та котами. В іншому випадку Ваш вихованець може постраждати від колючих чагарників, дроту, сторонніх предметів, гострих кігтів котів та зубів бродячих собак.

Травми очей, спричинені гострими предметами та кігтями, є найбільш небезпечними в тому випадку, коли відбувається пошкодження рогівки та ураження одного або декількох її шарів. Наслідком таких травм може стати прорив і порушення цілісності ока, що може призвести до втрати ока як органа зору, тим самим завдаючи величезну шкоду здоров’ю вашого улюбленця.

Тупий також небезпечний

Травматичні ушкодження тупими предметами також є дуже небезпечними. Пошкодження можуть бути непомітними зовні, що в свою чергу може призвести до внутрішнього крововиливу, розриву або відшарування сітківки, набряку зорового нерва та, як наслідок, до втрати зору.

Іншою причиною подразнення органів зору може бути заворот нижньої та верхньої повіки, що хоча і не є гострою травмою, але створює значний  дискомфорт для тварини. При цій патології краї повіки та вії торкаються очного яблука. Заворот повік, як правило, викликає постійну сльозотечу, а також може стати фактором, що провокує появу кон’юнктивіту. Ігнорування наявності завороту може призвести і до більш серйозних наслідків – наприклад, до виразки рогівки ока, яка виникає через тертя волосків. У цьому випадку проблему можна вирішити косметичним оперативним втручанням та інсталяцією антимікробних крапель в очі.

Можливі наслідки

Ще один неприємний наслідок – випадіння очного яблука. Подібна ситуація часто виникає у брахіоцефальних порід, таких як мопс, пекінес, бульдоги, ши-цу. У таких собак маленький череп, приплюснутий, короткий ніс –  це фактори, завдяки яким у собак спостерігається неглибока посадка очного яблука в очну ямку та короткі окорухові м’язи. Ці м’язи, крім усього іншого, досить слабкі, що  доволі  часто призводить до випадіння (проптозу) очного яблука. Такий стан може виникати при фізичних навантаженнях або бути наслідком падіння чи сильних травм голови.Перша допомога, яку необхідно надати вашому улюбленцю, полягає у промиванні ока розчином натрію хлориду 0.9%. Для цього необхідно добре змочити марлевий тампон розчином та вимити пил і сторонні предмети, очистити око від гнійного чи серозного ексудату та промити його. На око, яке випало, необхідно накласти добре змочений тампон, притиснути його та утримувати в такому положенні для того, щоб рогівка не пересихала. Важливо, щоб лікар якомога скоріше провів огляд.   Якщо тварина не розплющує око, це свідчить про гострий біль, який може виникати внаслідок травмування рогівки. Не варто намагатися розплющити око. Необхідно вберегти тварину від розчухування ока лапою, що буде ще сильніше подразнювати рогівку. Для цього необхідно одягнути захисний комір.  Якщо Ви спостерігаєте гнійні виділення, які раніше були прозорими, це може свідчити про кон’юнктивіт – набряк та запалення слизової оболонки повіки. Інколи кон’юнктивіти можуть виникати паралельно з іншими хворобами, що є наслідком зниження імунітету. Лікар-офтальмолог проводить клінічний та інструментальний огляд та, за необхідності, лабораторну діагностику крові для виявлення супутніх проблем. Від своєчасності Вашого звернення до ветеринарного фахівця залежить те, чи збереже ваш вихованець зір чи ні. У випадку отримання травми не займайтеся самолікуванням: зверніться по ветеринарну допомогу якнайшвидше.

ДИШЛЮК Марина Василівна,

лікар-терапевт, лікар-офтальмолог

Стаття з журналу «Алден-Вет Ревю» №4(21) зима 2018