Зайві пальці у собак. Бути чи не бути?

Сьогодні ми поговоримо про таке явище, як рудиментарний палець у собак, або прибулий палець, чи вовчий кіготь – саме так у наші дні називають п’ятий палець у собак.

У нормі в собак (незалежно від породи, віку та статі) налічується п’ять пальців на передніх лапах (п’ятий палець додатковий), і по чотири на задніх кінцівках. Прибулий палець у собак не виконує жодного функціонального навантаження і є атавізмом, так званим подарунком від далеких предків, якими прийнято вважати не тільки вовків, а й більш далеких предків. Прибулі пальці в процесі еволюції поступово рудиментувались, і потреба в них зникла.

Атавізмом прийнято вважати такі ознаки того чи іншого організму, виду, класу, які колись були присутні й активно використовувалися його дуже далекими предками, але з часом втратили свої функції, залишивши про себе лише слабке нагадування.

Проте, у деяких порід собак, таке явище вважається ознакою чистоти їх походження:

  • бріар;
  • ненецька лайка (оленегонний шпіц);
  • піренейський мастиф;
  • босерон.

Чи успадковується полідактилія (зайві пальці) на передніх кінцівках, не встановлено, але відомо, що додаткові пальці на задніх кінцівках зустрічаються набагато частіше, ніж на передніх. У деяких порід, німецьких вівчарок та браків, прибулі пальці бувають дуже рідко.

Рудиментарний палець на задніх кінцівках може мати як вид цілком розвиненого пальця, так і нагадувати невелику рудиментарну складку шкіри. Найчастіше він має одну або дві фаланги і не зовсім міцно прикріплюється до шкіри, через що часто травмується (особливо у мисливських собак). Додатковий палець на передній кінцівці має три фаланги і міцно прикріплений. Зазвичай його видаляють за бажанням власника собаки (цуценяти), особливо у таких порід, яким необхідний постійний грумінг (фокстер’єри, пуделі, шнауцери). Зайві пальці у цуценят мисливських порід видаляють з міркувань безпеки, для запобігання травматизму.

Видаляти чи ні?

Видалення рудиментів не є обов’язковим, однак фахівці настійно рекомендують це робити. Користі від прибулих пальців абсолютно ніякої, а неприємностей забагато. Рудиментарні пальці на тазових кінцівках, як правило, позбавлені деяких фаланг: вони кріпляться не до кістки, а виключно до шкіри. Слабке прикріплення гарантує таким «відросткам» безліч травм.

Пальці на передніх кінцівках, на відміну від задніх «побратимів», мають, як і належить, всі три фаланги. До кістки вони прикріплені ретельно, а тому і заважають менше. Доглядати за додатковим пальцем потрібно як і за іншими, тобто регулярно підстригати кігті. Якщо кіготь на такому пальці росте неправильно і постійно спричиняє собаці дискомфорт або, ще гірше, провокує запалення – варто задуматися про видалення даного рудиментарного органу.

Рудименти заважають тварині бігати і ходити, особливо, якщо доводиться пересуватися по снігу або пухкій землі. Нерідко, після отримання травми, ветеринар приймає рішення про ампутацію рудимента. Подібне може статися не тільки з цуценям, але і з дорослим собакою. Власнику тварини зовсім не варто переживати, адже це найпростіша операція, яку вихованці переносять дуже легко.

Видалення

Видалення проводиться тільки за бажанням господарів собаки.

У цуценят видалення прибулого пальця проходить у віці від трьох до шести днів, під місцевою анестезією. Шкіра, разом із пальцем, прихоплюється гемостатичним пінцетом, і під ним відсікається. Рана зашивається декількома вузловими швами. Під час операції можливе використання шовного матеріалу, що самостійно розсмоктується. У цьому випадку шви не знімаються. Цуценятам старше одного тижня операцію вже не проводять, слід дочекатися 12-16 тижнів і вже потім виконувати хірургічне втручання, яке здійснюють, як і дорослим собакам, під загальним наркозом.

Післяопераційний догляд для маленьких цуценят не представляє складності. Навіть не потрібно накладати пов’язку. Однак старшим цуценятам і дорослим собакам накладають м’яку пов’язку на 3-5 днів після операції, а шви видаляють після 7-10 днів. Щоб тварина не розлизувала післяопераційні рани і не роздирала шви, лікарі рекомендують використовувати захисний комір.

Остаточне рішення все ж за господарями. Додаткові пальці на передніх лапах, в більшості випадків, щільно прилягають до кінцівок і травмуються не частіше інших. Але трохи інакше може закінчиться справа з рудиментарними пальцями на задніх лапах. Вони можуть сильно підніматися над шкірним покривом і часто травмуватися, наприклад, на полюванні, коли собаці доводиться пересуватися крізь зарості, очерети, високу траву і так далі. Досить часто додаткові пальці у собак видаляють власники довгошерстих вихованців, щоб полегшити грумінг. Домашнім собакам, що не ведуть «мисливський», «спортивний» або «світський» спосіб життя, як правило, прибулі пальці на задніх і вже тим більше на передніх кінцівках ніяких незручностей не доставляють.

КАПТЕНАР ВІТАЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

ЛІКАР-ОРДИНАТОР

ВЦ АЛДЕН-ВЕТ

ВУЛ. СЕРАФИМОВИЧА, 15А

ТЕЛ.: (044) 500-35-35

4194f7f8b77a4a8627daf38012c3d5d8