Знеболення геріатричних кішок

Завданням кожного ветеринарного лікаря, незалежно від його спеціалізації, є поліпшення якості життя його пацієнтів. І біль – це один із факторів, який чинить серйозний вплив на рівень життя тварини. Саме тому знеболення є одним із критеріїв оцінювання стану пацієнта під час огляду.

Знеболення кішки – непроста робота, оскільки ці тварини мають власну систему метаболізму лікарських препаратів за рахунок зниженої кількості певних ензимів. А якщо ми говоримо про дорослу кішку, завдання ускладнюється також і тим, що такий пацієнт, як правило, має в анамнезі хронічні системні захворювання. Тому в умовах фармакологічної обмеженості ветеринарних лікарів це і справді титанічна праця.

Існує одне важливе правило: жодне захворювання в анамнезі пацієнта не є протипоказанням до знеболення!

Кішки на прийомі не виявляють специфічних клінічних ознак наявності болю через відчуття страху та стрес. Але за умови правильного збору анамнезу під час бесіди з власником тварини лікар може діагностувати наявність в кішки болю. У кішок вокалізація не є проявом болю, найчастіше кішка втрачає апетит, спостерігається зниження активності, вона перестає застрибувати на стіл, хоча робила це протягом всього життя.

Власники частіше за все пов’язують зниження активності із старістю. Але у більшості випадків це пояснюється тим, що кішка відчуває біль. Якщо кішка раніше застрибувала на стіл, вона буде робити це завжди. Просто тому, що це кішка.

Ознакою всіх дегенеративних захворювань опорно-рухового апарату завжди є біль.  Ми не можемо їх вилікувати, але можемо уповільнити швидкість прогресування хвороби та поліпшити якість життя кішки. Це приклад розпізнавання нейропатичного болю у геріатричних пацієнтів.

Інший приклад – ігнорування болю в післяопераційних пацієнтів. Тварини так само відчувають біль, як і людина. Їхній біль має таке ж саме емоційне забарвлення, як і людський. Кожну кішку, що пережила оперативне втручання, необхідно знеболити. Не існує «маленьких» операцій, є різний ступінь болю. Чищення зубів потребує знеболення так само, як і післяопераційний період після стерилізації або кастрації чи мастектомії. Але ступінь післяопераційного болю при різних втручаннях є різним, тому і знеболення буде відрізнятись.

Лікарі мережі ВЦ «Алден-вет» надзвичайно чуйно й уважно ставляться до «хірургічних» пацієнтів. Знеболення пацієнта починається ще до операції і, виходячи з результатів оперативного втручання та ступеня пошкодження тканин, лікар-анестезіолог призначає препарати для знеболення пацієнта протягом першої доби після операції. Лікарі стаціонарного відділення роблять переоцінювання ступеня болю пацієнта двічі на добу, але якщо виявляється, що знеболення є недостатнім, проводиться позачергове оцінювання ступеня болю пацієнта та його стану, з урахуванням якого до протоколу знеболення вносяться відповідні зміни.

Як ми знеболюємо пацієнтів

В залежності від стану пацієнтів, це може бути зроблено за допомогою пероральних препаратів, ін’єкційних внутрішньом’язових або підшкірних форм, інфузій з постійною швидкістю (ІПШ). Також часто при мастектоміях для місцевого знеболення ми використовуємо перфоровані катетери, в які вводяться знеболювальні препарати з певним інтервалом часу.

Фармакологічну терапію ми проводимо за принципом мультимодальності. Підбираючи протокол знеболення, лікар комбінує препарати різних фармакологічних груп, які чинять вплив на різні рецептори, але в цілому у невеликих дозах дають хороший аналгетичний ефект. Таким чином ми зменшуємо дози анальгетиків для зниження ризиків виникнення негативних побічних ефектів у пацієнтів.

Єдиний метод розпізнавання болю в кішок – якісний і правильний збір анамнезу, уважність до пацієнта та спостереження за ним. Розповідайте вашому лікарю про життя вашого улюбленця і нехай ваші кішки не хворіють!

ДЕЙНЕГА Анастасія Сергіївна,

лікар-анестезіолог мережі ВЦ «Алден-Вет»

Стаття з журналу «Алден-Вет Ревю» №4(21) зима 2018