Французький бульдог. Що потрібно знати власнику?

На даний час існує більш ніж 400 порід собак, і кожна з них має свої особливості (характер, фізіологічні, анатомічні, генетичні особливості). Іноді ті ознаки, які здаються на перший погляд гідністю породи, насправді можуть негативно впливати на здоров’я тварини.

Перше з чим стикаються власники французьких бульдогів є брахіоцефалічний синдром (комплекс симптомів, що зв’язані з укороченим лицевим відділом черепа: звужені носові ходи, гіперплазоване м’яке піднебіння),  який характеризується:  гучним диханням (хропінням, сопінням, пирханням, особливо при вдиху, ціаноз (синюшного відтінку язик і ясна, в зв’язку з нестачею кисню), спонтанними втратами свідомості (особливо при хвилюванні, гіперактивності або підвищенні температури і зниженні вологості повітря)

Захворвання очей: найчастіші офтальмологічні захворювання це заворіт повік (ентропіон) і дистрихіаз (патологічній ріст вій). Головна небезпека цих захворювань – це те що завернуті повіки і вії травмують конюктиву, подразнюють рогівку що в дальнійшому призводить до ерозій і виразок. Якщо дана вада вродженна, то основним методом лікування є хірургічна пластика повік і видалення патологічно ростучих вій.

Також французький бульдог відноситься до хондродистрофоїдних порід собак (порушення структури міжхребцевого диску), іноді при пошкодженні такого диску виникає компресія спинного мозку що може призвести до паралічу.

Одне з захворювань яке реєструється майже тільки у даної породи — клиновидний хребець — суть його в наступному: один з грудних хребців (в основному це — грудні хребці) має не потрібну прямокутну форму, а форму трапеції. Через цю аномалію хребець  здавлюється  суміжними з ним хребцями, і може  поступово зміщуватись в бік спинного мозку, викликаючи його компресію. Проте хвороба може проявитися гостро при невдалому падінні або навіть при звичайній прогулянці.

Захворювання серця: як і в інших бульдогів в даних тварин є схильність до пульмонарного стенозу ( звуження клапану легеневої артерії ) Також як і в усіх брахіоцефалічних порід собак як ускладнення даного синдрому може виникнути гостра або хронічна серцева та дихальна недостатність.

Такі  дії мають бути після того як ви взяли  собі собаку породи французський бульдог:

• при перших вакцинаціях і подальших оглядах ветеринарний  лікар повинен зврнути увагу  на розмір носових ходів і мякого піднебіння, а також на те як розвиваються суглоби вашої тварини, оглянути детально повіки;
• таким тваринам як мінімум одноразово потрібно зробити рентгенологічне дослідження – на предмет виявлення клиноподібного хребця, та інших аномалій. Кожних шість місяців французським бульдогам рекомендується проходити ехокардіографічне обстеження для контролю роботи серця;
• як і іншим собакам брахіоцефалічних порід їм протипоказані прогулянки в жарку погоду, інтенсивні навантаження. У літню пору приміщення де проживає тварина повинне добре вентелюватись і в ньому потрібно зволожувати повітря;
• стрес, запальні процеси в верхніх дихальних шляхах можуть призвести до загострення проявів брахіоцефалічного синдрому;
• також в даних тварин часто буває крупнопліддя і звуження тазу у майбутньої мами, тому за тиждень до довгожданної появи на світ нового покоління французьких бульдогів бажано майбутнім мамам зробити рентгенологічне дослідження і завчасно, якщо є в цьому потреба, почати готуватись до кесарського розтину.

Отже як і у кожної породи собак у французьких бульдогів є свої проблемні сторони, але плюси цієї породи повністю їх перекреслюють. Я сама маю четвероногого друга даної породи, це веселі життєрадісні компанійські собаки, які відрізняються від інших порід собак умінням розрізняти емоції власника і розділяти їх разом з ним. І якби повернути час назад і мені б знову довелось обирати для себе собаку це б обов’язково був французький бульдог.