Захворювання підшлункової залози котів

Шавкун Андрій
Старший терапевт ВЦ “Алден-Вет” за адресою вул. Героїв Дніпра, 18

Підшлункова залоза – орган, який виконує 2 основні функції: ендокринну та екзокринну. Ендокринна роль підшлункової залози полягає у виробленні гормонів, інсуліну і глюкагону, які регулюють рівень цукру в крові. Екзокринна роль підшлункової залози полягає у формуванні ферментів, які необхідні для перетравлення складних харчових компонентів: білків, тригліцеридів і складних вуглеводів, а також виділяє велику кількість бікарбонату, який буферизує шлункову кислоту.

У цій статті ми обговоримо захворювання підшлункової залози, з якими стикаються ветеринарні фахівці у своїй практиці.

Панкреатит

Панкреатит, або запалення підшлункової залози, є найбільш частим екзокринним захворюванням підшлункової залози у котів. Воно може бути короткостроковим (гострим) або довгостроковим (хронічним) в залежності від того, чи призвело захворювання до пошкодження клітин підшлункової залози. Обидві ці форми можуть варіюватися від легкого до важкого ступеня. Виходячи з літературних даних, в більшості випадків причина панкреатиту не може бути остаточно визначена, але факторами ризику є важкі травми живота, хірургічні втручання, певні ліки та деякі типи бактеріальних, вірусних або паразитарних інфекцій.

Ознаки важкого панкреатиту такі ж, як і при багатьох інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Вони можуть включати летаргію, втрату апетиту, зневоднення, втрату ваги, низьку або високу температуру тіла, блювоту, жовтуху, біль в животі. Деякі коти можуть НЕ проявляти ніяких ознак. 

Для діагностики ветеринарному лікарю знадобиться провести обстеження, які допоможуть підтвердити наявність даного захворювання: 

• клінічний і біохімічний аналіз крові; 
• ультразвукове дослідження черевної порожнини; 
• рентгенологічне дослідження черевної порожнини;
• біопсія, яка може бути виконана під час хірургічного або лапароскопічного дослідження.

Лікування пацієнта може бути різним, виходячи зі стану тварини, в легких випадках можливий амбулаторний прийом препаратів і призначення дієти, а у важких випадках – стаціонар у відділенні інтенсивної терапії із застосуванням різних лікарських препаратів, що вводяться внутрішньовенно, і примусове годування за допомогою зондів.

Прогноз у легких випадках хороший, але у важких випадках панкреатиту – неясний.

Приблизно половина котів з важким панкреатитом може померти.

Зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози

Ще одним захворюванням є зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози, що по суті є синдромом, викликаним недостатнім виробленням і секрецією травних ферментів підшлунковою залозою. Ці ферменти мають вирішальне значення для правильного травлення і всмоктування поживних речовин з їжею. 

Коти з зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози зазвичай середнього або старшого віку та можуть бути будь-якої породи. 

Найбільш часті симптоми: переїдання, втрата ваги, рідкий стул або діарея. Блювота і втрата апетиту спостерігають у деяких котів, що може бути ознакою інших захворювань. Цукровий діабет часто зустрічається при зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози через руйнування клітин, які продукують гормони підшлункової залози. 

Діагноз можна поставити за допомогою клінічного та біохімічного аналізу крові, дослідження видоспецифічних ферментів підшлункової залози, копрологічного дослідження.

Більшість котів із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози можна успішно лікувати за допомогою харчових добавок з панкреатичними ферментами. Якщо додавання ферментів не покращує стан тварини, можливою причиною може бути дефіцит вітаміну B12 (кобаламіна). У більшості випадків зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози є результатом незворотної втрати тканини підшлункової залози, і повне одужання зустрічається рідко. Однак при відповідній дієті та спостереженні коти зазвичай швидко набирають вагу, мають нормальний стул і можуть жити нормальним життям.

Онкологічні захворювання підшлункової залози

Онкоутворення підшлункової залози можуть бути доброякісними або злоякісними. Більшість пухлин підшлункової залози виникають в результаті поширення пухлини з іншої ділянки тіла (метастатична або вторинна пухлина). Частіше за все зустрічаються аденоми (доброякісні пухлини) і аденокарциноми (злоякісні пухлини), проте в котів вони бувають рідко. 

Ознаки пухлин підшлункової залози у котів дуже загальні, і багато тварин не виявляють жодних ознак аж до пізньої стадії захворювання. Частими симптомами є відмова від їжі, блювота, біль у животі, жовтяниця, зниження якості шерсті. Якщо пухлина поширилася на інші органи, може виникнути кульгавість, біль у кістках та утруднене дихання.

Рак підшлункової залози складно діагностувати. Для діагностики лікарям знадобиться клінічний і біохімічний аналіз крові, ультразвукове дослідження черевної порожнини, рентгенографія черевної та грудної порожнини, комп’ютерна томографія в залежності від місця локалізації пухлинного процесу.

Абсцеси та псевдокісти

Ще одним захворюванням підшлункової залози можуть бути абсцеси або псевдокісти. Абсцес підшлункової залози – це скупчення гною, зазвичай біля підшлункової залози. Такі абсцеси часто бувають ускладненням панкреатиту. Ознаки можуть включати блювоту, депресію, біль в животі, втрату апетиту, лихоманку, діарею і зневоднення. У деяких тварин можна промацати ущільнення в животі. Коти можуть позитивно відреагувати на хірургічне дренування абсцесу і подальше медикаментозне лікування. 

Псевдокіста підшлункової залози – скупчення стерильної рідини підшлункової залози, оточене стіною тканини. Це ускладнення запалення підшлункової залози. Ознаки схожі з ознаками панкреатиту і включають також поганий апетит, млявість, блювоту або біль у животі. Псевдокісти підшлункової залози можна лікувати хірургічним втручанням або контролювати без нього. Іноді псевдокісту можна дренувати за допомогою голки під контролем УЗД. Операція може знадобитися, якщо в кота є стійкі ознаки або якщо псевдокіста не зменшується в розмірах і можливий ризик її розриву.

Постійний контроль стану здоров’я вашого улюбленця – запорука своєчасного та успішного лікування!