Синдром орофаціального болю у котів

Здоров’я наших улюбленців потребує щоденного догляду, знать та вмінь. А чи відомо вам, що всі котячі вдало приховують свій біль?! У даному випадку діє інстинкт самозбереження, який закладений в їхніх генах. Але всупереч їхнім старанням, спостерігаючи за своїми улюбленцями, можна зрозуміти, коли щось пішло не так.

Ваш кіт здається вам стурбованим, тягнеться лапками до мордочки, ніби йому щось заважає? Часто облизується, хоча нічого не їв, та це не схоже на щоденний туалет?  Можливо, це синдром орофаціального болю?  Суть синдрому розкриємо у цій статті.

Синдром орофаціального болю у котів (Feline Orofacial Pain Syndrome (FOPS)) – це стан, для якого характерний гострий біль в ротовій порожнині. При хворобі спостерігається дискомфорт, який зазвичай проявляється епізодично при жуванні, питті води та під час щоденного туалету. Помітне занепокоєння може тривати як кілька хвилин, так і годин. У важких випадках, коли тварина намагається лапами усунути причину болю в ротовій порожнині, відбувається травматизація щік та язика, в результаті чого їй може знадобитися хірургічне втручання.

Уперше синдром був описаний у 1990 роках. Для дослідження було відібрано 113 котів різного віку та масті зі схожими ознаками захворювання, з яких 100 були бірманської породи. Синдром поширений у різних популяціях, але в більшості випадків він спостерігається у бірманських кішок, що говорить про генетичну схильність до цього захворювання. Синдром також було виявлено у котів сіамської породи, британської короткошерстої, сомалійської та бурміл. Ретроспективний аналіз випадків показав пік захворюваності у незрілих бірманських котів (6 місяців або молодші), при цьому 75% уражених тварин мали рецидиви або постійні проблеми.

Основною причиною виникнення FOPS вважається порушення провідності трійчастого нерва. Можна провести паралель з орофаціальним болем у людей, який включає невралгію трійчастого нерва та синдром горіння ротової порожнини – розлади, які до цього часу ще недостатньо вивчені і для яких поки що не знайдено достатньо ефективного лікування. Однак відомим є спадковий характер таких розладів.

Однією з умов виникнення невропатичного болю є фактори зовнішнього середовища, які підсилюють його. Насамперед, це стрес, причиною якого може стати взаємодія з іншими тваринами, зміна обстановки, похід у ветеринарну клініку або на виставку. Виникнення болю також можуть спровокувати такі фактори, як ріст корінних зубів, стоматологічні захворювання та виразки в ротовій порожнині.

До симптоматики орофаціального болю відноситься часте облизування або вмивання: кішка ніби намагається дістати лапкою щось з ротової порожнини, спостерігається відмова від корму.

Як діагностувати?

Для цього синдрому, на жаль, не існує діагностичного тесту, тому що навіть при неврологічному дослідженні не вдається виявити патологію. Діагноз ставиться на основі клінічних ознак та методом виключення інших можливих причин.

Синдром слід диференціювати від інших стоматологічних захворювань. При хворобах зубів кішка також буде засмучена, проте різниця полягає в тому, що при FOPS відповіддю на біль є травматизація щік та язика.

Крім того, потрібно диференціювати синдром від FORL (Feline odontoclastic resorptive lesion) –  одонтобластичного резорбтивного ураження котів, яке характеризується втратою зубної емалі та експозицією чутливої м’якої тканини і є дуже болючим. Вкрай важливо вчасно виявляти і лікувати захворювання зубів.

Під час огляду невропатолог проводить тести на вивчення функції трійчастого нерва, при яких не буде виявлено відхилень від норми. Ці тести включають в себе легке доторкання до мордочки кота, очей та губ, щоб з’ясувати, чи відчуває він дотик. Наявність неврологічних проблем, таких як нездатність відчути дотик, не відповідає симптоматиці FOPS.

Також варто з’ясувати, чи не зазнає ваша тварина постійного стресу, оскільки фактори навколишнього середовища можуть прямопропорційно впливати на розвиток FOPS. Важливо зрозуміти, чи має ваш кіт свою власну територію, чи в достатній мірі задовольняються всі його важливі фізіологічні потреби, включаючи наявність місця, де він може сховатись, власний лоток, мисочки. Все це набуває особливого значення, якщо у вашому домі живе кілька улюбленців.

Як лікувати?

Основною метою лікування FOPS є зменшення дискомфорту, обмеження каліцтва, виявлення та ліквідація або запобігання виникненню основних причин захворювання.  Пам’ятаючи, що FOPS пов’язаний із невропатичним болем, потрібно забезпечити належне знеболення. Зазвичай використовують нестероїдні протизапальні препарати і стероїдні анальгетики або їх комбінації. Ефективними можуть бути деякі протисудомні препарати.

Важливо вчасно  діагностувати стоматологічні захворювання та усунути їх.

Для запобігання каліцтву використовуються ветеринарні комірці, перев’язування лапок або силіконові накладки на кігті.

Після виявлення  та належного лікування будь-яких медичних або стоматологічних причин, варто звернути увагу на стрес-фактори, які можуть впливати на тварину, та докласти зусиль для їх усунення.