Лептоспіроз собак: методи лікування

Мудра Олена
Головний лікар, ветеринарний нефролог ВЦ “Алден-Вет” за адресою вул. Героїв Дніпра, 18

Лептоспіроз – це висококонтагіозне захворювання, збудник якого належить до роду Leptospira, відомо понад 200 патогенних серотипів. 

Лептоспіри – мікроорганізми невеликих розмірів спіральної форми з дрібними завитками, можуть рухатись. Завдяки своєму невеликому розміру вони легко проникають у закручені канальці нирок, і через здатність до активного руху легко долають захисні бар’єри шкірних і слизових покривів.

Інфікування

Джерелом інфекції є навколишнє середовище, особливо добре ця бактерія зберігається у вологому середовищі, в калюжах та водоймах зі стоячою водою. Також собаки можуть заразитися при контакті з гризунами.

Резервуаром збудника інфекції є хворі і перехворіли тварини, які виділяють лептоспіри з організму в зовнішнє середовище разом з сечею, фекаліями, молоком, а також з виділеннями з легень і статевих органів. Термін носійства лептоспірозу в собак становить від кількох місяців до 3-4 років, у кішок – до 4 місяців. Гризуни є довічними резервуарними носіями лептоспір.

Інкубаційний період при лептоспірозі собак коливається від 2 до 12 днів.

Виділення лептоспір з організму відбувається через 5-7 днів після зараження і може тривати в залежності від форми хвороби протягом кількох тижнів, місяців, а в деяких випадках і років. Це пояснюється тим, що навіть після клінічного (неповного) одужання у перехворілих тварин лептоспіри, що знаходяться в закручених канальцях нирок, не піддаються дії специфічних імуноглобулінів. Саме цим обумовлено тривале виділення збудника з сечею.

Симптоми лептоспірозу

Отже, як можна запідозрити на початкових етапах, що ваша тварина заразилася лептоспірозом?

На жаль, у цьому і полягає підступність цього захворювання: при потраплянні лептоспір через пошкоджену шкіру або слизові оболонки не відбувається первинного афекту в воротах інфекції, тобто імунітет організму пропустив той момент, коли збудник потрапив в організм, не зреагував первинним запаленням оточуючих тканин. У результаті чого протягом 6-14 днів відбувається розмноження лептоспір, і потоком крові вони розносяться по всьому організму, викликаючи ураження печінки, легень, серця, селезінки, нирок та ін. 

Улюблені місця накопичення лептоспір – печінка і нирки.

Після чого закінчується інкубаційний період, і хвороба набуває одну з можливих форм.

Діагностування лептоспірозу

Попередній прижиттєвий діагноз ставлять на підставі епізоотологічних даних і клінічних ознак, характерних для лептоспірозу, особливо при жовтяничній формі. 

Точний діагноз встановлюють за результатами лабораторних досліджень (бактеріологічних, серологічних, біохімічних та ін.). Слід відрізняти поствакцинальні титри лептоспір (1 : 200 – 1 : 400) від явних позитивних результатів (1 : 600 і вище). 

Розмножуючись в крові, бактерія може вражати нирки та печінку. Тому дуже важливо відразу ж здавати, крім спеціальних аналізів на інфекції, біохімію крові для контролю показників цих органів. Паралельно здається аналіз сечі, до того ж сеча повинна бути свіжа, зібрана не більше ніж за 2 години до здачі аналізу в лабораторію. Дуже важливо, щоб сеча була теплою, інакше всі лептоспіри у ній загинуть, і аналіз буде псевдонегативним.

Лікування лептоспірозу

З лікуванням лептоспірозу в собак насправді справи йдуть легше, ніж з діагностикою. Лікування полягає в прийомі антибіотиків спеціальних груп. Згідно з останніми дослідженнями препаратом вибору є доксициклін курсом 14 днів у вигляді таблеток.

Якщо симптоми блювоти не дають можливості приймати препарат орально, призначають препарат ампіцилін у вигляді внутрішньовенних введень кожні 12 годин. 

Так само слід пам’ятати, що курс антибіотиків слід продовжити ще на 14 днів після зникнення симптомів ураження шлунково-кишкового тракту – це необхідно для повного виведення лептоспір з ниркових канальців.

Так само необхідно враховувати, що лікувальні заходи залежать від клінічного прояву захворювання. Іноді необхідна інтенсивна інфузійна терапія, введення гастро- і гепатопротекторів, протиблювотних препаратів. Можливе переміщення у відділення інтенсивної терапії та реанімації, киснева підтримка.

Профілактика лептоспірозу

Для активної імунопрофілактики лептоспірозу собак застосовують вітчизняні та закордонні моно, полівалентні і асоційовані вакцини. Зараз не рідкість комплексні вакцини, які забезпечують захист вихованця не тільки від лептоспірозу, а й сказу, гепатиту, чуми м’ясоїдних, парвовірусного ентериту та аденовірусної інфекції. 

Собак не слід вигулювати в заболочених місцях і допускати купання у водоймах зі стоячою водою.

Оскільки хворі на лептоспіроз тварини та собаки представляють безпосередню епідеміологічну небезпеку, під час догляду за таким вихованцем людям дуже важливо дотримуватися індивідуальних гігієнічних заходів, а в приміщенні підтримувати чистоту. Небезпека зараження людини виникає при контакті з інфікованою сечею і виділеннями хворої тварини.

Слідкуйте та бережіть здоров’я своїх улюбленців!